Ветеринарна клініка "Лаповус"
Санація ротової порожнини у собак
За даними American Veterinary Dental Society, понад 85% собак і кішок, старших 4-х років, хворіють на пародонтит. Причиною пародонтиту зазвичай є незадовільна гігієна ротової порожнини. Спочатку в процесі життєдіяльності у тварини з'являється м'який наліт на зубах (прикріплюється субстрат), це і є початкова точка відліку (початок) утворення зубного каменю, згодом м'якого нальоту стає більше, особливо в придесневій ділянці зуба, він стає твердим, відбувається поступовий тиск на край ясен, руйнується з'єднання між емалевою оболонкою (кутикулою) та внутрішньою епітеліальною вистилкою ясенного краю, все це супроводжується запальним процесом і призводить до утворення пародонтальних кишень. Утворення зубного каменю залежить від складу слини, наявності запальних процесів у ротовій порожнині, стану внутрішніх органів, характеру та складу корму.
Тому насамперед необхідно стежити за гігієною ротової порожнини у тварини. Важливо щоб власник тварини сам чистив зуби своєму вихованцю 2-3 рази на тиждень, постійно. Причому тварину потрібно привчати до цих процедур раннього віку. Також необхідно раз на 6 місяців показуватись ветеринарному лікарю, тобто. контролювати гігієнічний стан ротової порожнини.
Схильність
В основному до групи ризику входять мініатюрні породи собак: йоркширський тер'єр, той-тер'єр, той-пудель, чихуахуа, ши-тцу, шпіц та ін. При огляді ротової порожнини навіть у 7-місячного собаки можна виявити зубний камінь. Це з переважанням м'якого корму у раціоні таких порід, у результаті прийому корму немає очищення зубів від м'якого нальоту. Також це пов'язано з породною схильністю.
Діагностика
Зазвичай на прийом наводять тварину коли власники починають відчувати неприємний запах з ротової порожнини, далі може спостерігатися болючість при прийомі корму, температурна чутливість (болючість, подразнення при прийомі гарячого або холодного корму), вибіркове поїдання корму (поїдається м'який корм, твердий не з'їдає), а можливо і взагалі відмова від корму, згодом можна спостерігати зміну кольору слини, тому що в слині з'являються прожилки крові.
Під час огляду ротової порожнини візуалізуються одонтокластичні відкладення - зубний камінь, ветеринарний лікар може побачити порушення прикусу, ознаки стоматиту, гінгівіту, пародонтиту. Дані клінічні ознаки супроводжуються неприємним запахом з ротової порожнини, а також можуть бути присутніми: хворобливістю при пальпації ясен, брилів і тиску будь-яким стоматологічним інструментом на зуб (наприклад гладилкою). Ступінь пародонтиту можна оцінити за клінічними ознаками, глибиною пародонтальної кишені (визначається інструментально) та рентгенологічно.
Крім візуальної та інструментальної діагностики можна використовувати колор-тести.
Колор-тест № 1 – призначений для виявлення запальних процесів м'яких тканин у ротовій порожнині (проба Шиллера-Писарєва). Проба використовується визначення поширеності запалення, визначення ефективності проведеного лікування, кюретажі пародонтальних кишень, виявлення поддесневых зубних відкладень. Запалена ясна фарбується від світло-бурого до темно-коричневого кольору залежно від ступеня запалення. Якщо фарбування не відбувається – негативна проба, запальний процес відсутній.
Колор-тест № 2 - призначений виявлення розм'якшеної емалі і дентину, тобто. виявляє деструкцію цих тканин. Зуби очищаються від твердого та м'якого нальоту, рівномірно наноситься «колор-тест №2», на 1 хвилину змивається водою, пошкоджені місця емалі та дентину забарвлюються у червоно-фіолетовий колір (рисунок 1).
Колор-тест № 3 – призначений для виявлення м'якого та твердого зубного нальоту, оцінки гігієни порожнини рота. Після нанесення на поверхню зубів та змивання «колор-тесту № 3» зубний наліт забарвлюється у синій колір.
Малюнок 1. Після ультразвукового чищення зуби пофарбували колор-тестом №2 , візуалізується пофарбований м'який наліт.
Рентген зубів собаки, кішки та іншої тварини
Рентгенографія необхідна в тих випадках, коли не можна свідомо визначити ступінь запального процесу в ротовій порожнині або є сумніви щодо видалення конкретного зуба (зубів). Причому рентгенографія потрібна навіть у випадках безперечного видалення зуба (зубів), особливо у мініатюрних порід, і особливо якщо зуби розташовуються на нижній щелепі, так як коріння зубів можуть бути глибоко в товщі кістки нижньої щелепи і відповідно при видаленні зуба можливий перелом дуги нижньої щелепи. малюнок 2, малюнок 3) в якій розташований зуб, що видаляється.
Малюнок 2. Той-тер'єр, собака, 8 років, надійшов у ветклініку з переломом лівої дуги нижньої щелепи після видалення зуба. А) Рентгенівський знімок у прямій проекції;
Малюнок 3. Йоркширський тер'єр, самка, 5 років, запалення в області апекса кореня 1 моляра нижньої щелепи зліва. Видно наскільки глибоко залягає коріння цього зуба.
Лікування
Насамперед ротову порожнину ветеринарний лікар санує. Санація ротової порожнини починається з видалення великих пластів зубного каменю спеціальними щипцями. Після цього приступають до ультразвукового чищення зубів. Необхідно ретельно очищати фісури зубів, від одонтокластичних відкладень, не варто не брати до уваги лінгвальну сторону зубів, особливо якщо є нехай і незначні пародонтальні кишені. У випадках пародонтиту варто ретельно санувати пародонтальні кишені, іноді вони настільки глибокі, що необхідно оперативне втручання, тобто. робиться вертикальний надріз ясен, відкидається ясенний клапоть, проводиться санація шийки зуба, кореневої частини зуба, потім закривають цю частину зуба ясенним клаптем, накладають шви. Якщо прибрати одонтокластичні відкладення тільки з коронкової частини зуба, то суттєвих клінічних змін на краще не можна побачити, або досягнемо тимчасових поліпшень, оскільки зубний камінь у пародонтальних кишенях буде надавати свою патологічну дію, тобто. збиратиметься м'який наліт, чиниться механічний тиск на тканини у горизонтальному та вертикальному напрямках, посилюватиметься запальний процес.
При санації ротової порожнини необхідно якісно зчищати одонтокластичні відкладення, тому після закінчення санації ротової порожнини ультразвуковим скайлером (рисунок 4), ветеринарний лікар бачитиме абсолютно чисті зуби (очищені від зубного каменю), але це далеко не так. Якщо зробити за інструкцією забарвлення зубів колор-тестом №2 або №3, відповідно після змивання колор-тесту візуалізуватимуться деякі забарвлені частини зубів. Тому для того, щоб дійсно якісно провести санацію ротової порожнини, необхідно її закінчувати поліруванням зубів (рисунок 5) спеціальними стоматологічними щіточками, резиночками, використовуючи спеціальну абразивну стоматологічну пасту (рисунок 6).
Під час полірування зубів ветеринарним лікарем видаляється м'який наліт, поверхня зуба стає гладкою, що ускладнює прикріплення субстрату і відповідно збільшує час утворення м'якого нальоту. Після полірування рекомендовано ще раз обробити зуби колор-тестом № 2 або № 3 для того, щоб переконатися в якісно проведеній маніпуляції.
Після санації ротової порожнини, рекомендовано призначити обробку ясен, уражених слизових оболонок хлоргекседином 0,09%, розчином Люголя, холісалом або маззю Метрогіл Дента, після годування, на 7 - 10 днів. Вищеперелічені препарати призначається виходячи з конкретної патології та ступеня поширення та ускладнення запального процесу. У тяжких випадках рекомендовано призначити антибіотикотерапію.
Б) Після ультразвукового чищення фарбування колор-тестом № 2 (візуалізується м'який наліт);
В) Після полірування спецщіточками та абразивною пастою, повторне фарбування колор-тестом № 2, візуалізуються незначні відкладення м'якого нальоту;
Г) Після заключного полірування, м'який наліт відсутній.
Автор статті - інтернет
Дата друку - 2019-07-30 23:45:19
